Про пісню "При каноні стояв"


Пані Ірина Максимів згадала про те, як на тернопільському Підзамчу, по війні, старенька бабця співала пісню "При каноні стояв". На запис відгукнувся Михайло Мендрунь, який знайшов запис згадуваної композиції. Страшно тим втішений і щиро дякую.

При каноні стояв (Фурт-фурт)

Приспів:
При каноні стояв,і фурт-фурт ладував,
І фурт-фурт, і фурт-фурт, і фурт-фурт ладував,

Гостра куля летіла- йому руку відтяла
А він все ще стояв і фурт-фурт ладував.

Приспів

Гостра куля летіла- йому ногу відтяла
А він все ще стояв і фурт-фурт ладував.

Приспів

Гостра куля летіла- йому ногу відтяла
А він все ще стояв і фурт-фурт ладував.

Приспів

Вороги вже давно оточили його,
А він все ще стояв і фурт фурт ладував

Приспів

В сиру землю його закопали давно
А він все ще стояв і фурт-фурт ладував.

Приспів

Хробаки вже його підточили давно,
А він все ще стояв і фурт фурт ладував.

ПРИМІТКИ:
"канон / канона" - гармата
"куля"- тут "гарматний снаряд"
"фурт- фурт" - раз у раз, постійно
"ладував/ ладувати" - у значенні "заряджати", "стріляти"
Також замість "гостра" співають і "перша", "друга", ітд.,
скорочуючи числівник, там де це потрібно для рими, наприклад: не "четверта", а "чверта".

Український варіянт, що наведений тут у виконанні гурту "Львівські музики"(Володимир Ковальчук, Богдан Жовтуля, Тарас Тимошенко, Іван Мазур), є народним переспівом відомої чеської жартівливої пісні, написаної у 1888 році про каноніра Франца Ябурека (Kanonýr Franz Jabůrek). У ній події відбуваються під час Австрійсько-Пруської війни 1866 року. А точніше- під час битви при Садовій (при Кьоніггреці). У чеському варіянті жартівливо розповідається як хоробрий солдат Австро-Угорської армії Ябурек постійно стріляє по ворогові з гармати, не зважаючи на руки, ноги, голову, що поступово відриваються надлітаючими кулями, аж доки не летить на небо... Пісня швидко набула широкої популярності серед народів Австро-Угорщини. Також вона виконується і у "Швейку" Ярослава Гашека.

Так як багато українців були солдатами Австро-Угорської армії, то під час Першої світової війни та Визвольних змагань, і по войні її вже виконували українською мовою. Також, за словами Івана Малковича, ця пісня (коли є веселіша компанія) співалася і в розлогішому варіянті, а число куль, що відтинали від хороброго каноніра не тільки "руки-ноги", але й щось сороміцьке, могла сягати і 60. Це вже залежно від фантазії та кількості випитого співаками.

Немає коментарів:

Дописати коментар