Любомира Бойцун про тернопільський Поділ та доми розпусти


Але повернемося до тернопільських ремісників. Нові часи породжували нові традиції, народжувались і ширились нові ремесла, процвітали давні. Змінювались межі міста і традиційне розселення міщан.

Цікаві сторінки в історії Тернополя, пов'язані із низинною частиною міста, що прилягала до надсеретянських боліт — це старовинний Поділ. Так називалась південно-західна частина старого міста, бо тягнулася долом, тобто низиною, на південь від Надставної церкви. Ріка Серет робила тут коліно і підходила майже впритул. А далі лежали луки, відомі під назвою Бакаїха-луги. Тепер русло ріки змінене.


Спочатку ця низинна частина міста ділилася на Поділ-І і Поділ-ІІ. Згодом утворилось дві вулиці — Подільська Нижча і Подільська Вища, які тягнулися майже паралельно. Починалися вони коло церкви від Львівської дороги і доходили до торговиці збіжжям (район сучасного майдану Мистецтв). Завершувала Поділ вулиця Доли, яка пролягала відразу ж за Торговицею. 


Вулиця Доли

Назва Доли на карті міста збереглася й досі. Рештки цієї вулиці (декілька будиночків) можна знайти, зайшовши з подвір'я поліклініки № 1. 

Подільська Вища у час післявоєнної відбудови міста зникла з його карти. А про Подільську Нижчу нагадує тепер вулиця Танцорова. Тернопільський Поділ вже здавна заселяли люди різних національностей і занять — переважно ремісники, поденні робітники і міщани-хлібороби. Мешканці цього району не могли похвалитися багатством. 


Доми терпимості, проституція на подолі

Бідність часто сусідила тут із проявами проституції: поліція фіксувала нереєстровані таємні доми терпимості — так делікатно називали борделі.

Як відзначається в описі міста, складеному комісаріатом поліції міста Тернополя у кінці 20-х років XX століття, у четвертій дільниці міста, куди входив старовинний поділ і прилеглі вулиці, проживало близько 80% євреїв — торговців птицею, кіньми, прядивом та іншими товарами, а також такі ремісники, як столярі, пекарі, візники, кравці, слюсарі і т. д. — 10% поденних найманих робітників, що працювали тут у кількох млинах-крупорушках в основному вантажниками, 8% ремісників-християн різних професій, а також 2% — професійних злочинців, включно із проститутками.

Серед правопорушників, що проживали тут, — відзначається у цьому ж документі, переважали кишенькові злодії, злодії-зломники, картярі-шулери, сутенери та альфонси. Більшість із злочинців була в полі зору поліції і значилася в її картотеках.

Тернопіль у плині літ (2003) / Любомира Бойцун
Розділ "Біля витоків. Поділ і Стара синагога" / ст52,53

Немає коментарів:

Дописати коментар