Львів не пахне


..йду якось вночі по Львову..шпортаюсь до трамвайної штреки.. така тишина.. мене тоді дивувало.. як центр може засинати о 9 вечора.. дійшов до Галицького..і так собі "котився" вверх на Зелену.. йшов, думав..дихав холодним осіннім повітрям..

..інколи, в моєму напів рідному Львові..дихається так..шо там хочеться лишитися..а інколи все це дратує..і ти холодно їдеш до вокзалу..навіть не обертаєшся..сідаєш у поїзд..і вже бачиш перон Тернополя..

..Львів..має добру рису..таку ж як у мого Тернополя..горби і доли..горби і доли.. з ратуші..виглядає дивно та втомлено.. ніколи толком не чув на тих вулицЯх запаху добої кави.. хіба безподобні ранки..

..ЛЬВІВ ВИЩИЙ, АЛЕ НЕ ВИСОКИЙ.. ЛЬВІВ МАЙЖЕ РІДНИЙ, АЛЕ З ІНШОЇ СТОРОНИ ДУЖЕ ЧУЖИЙ..

..ШО Я МАЮ ЗА НЬОГО..ДОБРОГО ЗГАДАТИ.. ІНКОЛИ ЗАТИШНО..ІНКОЛИ СПОКІЙНО..СПУСТИШСЯ ДО ЯКОГОСЬ ПІДВАЛУ..ПОТІМ ВИЙДЕШ НА СОНЦЕ..ЗУСТРІНЕШ КОЛЄГ..ЧИ ПРОСТО..КОГОСЬ..ВПЕРШЕ В ЖИТТІ.. СЯДЕШ В ДВОРИКУ..ЧУЄШ, ЯК ХТОСЬ ЖИВЕ НА ПОВЕРСІ.. ЙДЕШ В ДОЩ ЧИ В СНІГ.. РАДИЙ ЧИ ЗЛИЙ.. АЛЕ ВОНО ВСЕТАКИ НАШЕ..

..КОЛИ ЛЬВІВ БАЧИВ ВОСТАННЄ НА ПОСТІЙНІЙ ОСНОВІ..ТО В 66 МАРШРУТЦІ ПІДНЯВ СРІБНИЙ ХРЕСТИК ІЗ ЛАНЦЮЖКОМ.. ДИВНІ І НЕЗРОЗУМІЛІ ВІДЧУТТЯ..УНІВЕР ПУСТИЙ, ЛЮДИ ЗАБІГАНІ..ПОРЯД ПОЛІКЛІНІКА..ПОРЯД БЕЗСМЕРТНЕ ПІДЗАМЧЕ.. ПИРІЖКИ ІЗ ЛІВЕРОМ..ЯКІ НЕ ЯСНО ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ..У ТИХ БЛИСКУЧИХ «КАСТЮРЯХ»..

..ЛЬВІВ З ОДНІЄЇ СТОРОНИ ІНТЕЛІГЕНТНИЙ..А З ІНШОЇ ТАМ..СТІЛЬКИ Ж СЕЛА ЯК І У НАС.. ДИКОГО, ЗАЦОФАНОГО, ЗАКОМПЛЕКСОВАНОГО..

..БУВАЄ ЗАЙДУ В КОСТЕЛ НА СОБОРНІЙ..ТАК..АЖ ДУША РОЗКРИВАЄТЬСЯ..А ТАМ ЦІ ПУСТІ ОБЛИЧЧЯ..ЦЯ ПРОВІНЦІЙНІСТЬ ФАТАЛЬНА..А ЗБОКУ ДОБРЕ ПАХНЕ ВОСКОМ..

..А НА БАРАХОЛКАХ ВТОМЛЕНІ ЛИЦЯ «ОСВОБОДИТЕЛЕЙ»..ЯКІ НЕ СТИДАЮТЬСЯ КИДАТИ В ТВОЮ СПИНУ СЛОВА «ШО ТИ ПАНАЄХАЛ».. І ТИ СОБІ ДУМАЄШ..ЯК ЦЕ ПАРАДОКСАЛЬНО.. КРАЇ., В ЯКИХ..ПОЛОВИНІ ТВОЄЇ РОДИНИ ДАНО ОСВІТУ І ЩАСТЯ.. ЗА ОДНУ ХВИЛИНУ СТАЮТЬ ЧУЖИМИ.. БО ЯКЕСЬ ЧМО ВВАЖАЄ ТЕБЕ ДРУГИМ СОРТОМ, ХОЧА Й ЧЕРЕЗ НАЇВНУ ВІДКРИТІСТЬ ТА ЩИРІСТЬ.. 

.ЛЬВІВ..ШО Я ДУМАЮ ЗА ЦЕ ВТОМЛЕНЕ МІСТО?.. ДУМАЮ, ЩО МИ МОГЛИ Б МАТИ ТАКУ Ж ЧАСТИНУ СТАРОГО, З МОХОМ.. А ВСЕ ПОБИТО ОКУПАНТАМИ.. СТАЄ НЕМИСЛИМО ЖАЛЬ.. ЖАЛЬ ВТРАЧЕНОЇ ВАГИ ЧАСУ, ЛЮДЕЙ..

..ЧИТАЄШ НОВИНИ..І РОЗУМІЄШ..ЗНОВ ВСЕ ТЕ САМЕ..ТІ САМІ ПРИЧИНИ І БІДИ..

..ПОТІМ ЗАБУВАЄШСЯ..КУПУЄШ В ЕЛЕКТРИЧНІ ПАЧКУ АНДРУТІВ..БЕРЕШ МІНЕРАЛЬНУ ВОДУ ЧИ ЛЬОДИ.. КЛАДЕШ РУКУ НА БИЛЬЦЕ..І КОТИШНЯ ДОДОМУ..В ТЕПЛЕ ЛІЖКО ІЗ ЗАКРИТИМИ БОРДОВИМИ ШТОРАМИ..

Записи травня 2014 року

Немає коментарів:

Дописати коментар