Про історію тернопільського ставу


Географічне розміщення Тернополя досить вигідне — на стратегічному шляху на захід. Колись ріка Серет, над якою він постав, у своїх верхів'ях розливалась і творила мочариська. Утім, досить вузька смуга сухого ґрунту, де виросла міська оселя, служила не тільки зручним шляхом для купців, але й второваною дорогою для набігів татар. Тернопіль заснований майже рівночасно із закладенням Дмитром Байдою-Вишневецьким Запорізької Січі. Як і Січ, фортеця над Серетом повинна була стримувати набіги татар. Тож природні умови для тернопільської твердині мали надзвичайно важливе значення. Роль укріплення замку, крім насипних валів, виконували мочариська.

Утворення горішнього ставу

16 березня 1548 року каштелян краківський Ян Тарновський отримує від короля дозвіл на утворення ставу над берегом Серету біля села Кутковець. Новий став простягнувся заплавною низиною із заходу на схід, омиваючи місто з півночі. 

Долішній став Баворовського

З південного боку до міста підходив став Баворовського. А зі сходу про¬лягав глибокий рів, куди допливала вода. 

Догляд, водне господарство

Плесо новоутвореного ставу сягало аж до замкових мурів. Це робило Тернопільський замок ще більш неприступним. Вздовж Львівської дороги, що виходила із однойменної брами, збудували високу греблю. А за нею починалося передмістя Загребелля, яке було окремою громадою.

У привілеї 1550 року Ян Тарновський серед інших повинностей міщан зазначає, що в їх обов'язки входить направа греблі великого ставу, водоспуску і лотоків (так називаються канали на водяному млині, якими тече вода). За це тернополянам дозволялось ловити рибу сітками, які називались черпами, при умові якщо став повний. Крім цього, міщанам дозволялося робити саджавку за ставом Баворовського, хоча наголошувалося, що тут мають право риболовлі власник міста та ксьондз-пробощ. Спуск ставу давав дохід 16—24 тисячі золотих у триріччя. 



Став Баворовського

Став Баворовського плюскотів у низині (тепер тут парк "Топільче") і на петриківських лугах. Довжина Нового, або Великого ставу сягала 7 км, а ширина — 2-3 км. Мандрівники відзначали, що Тернопіль розташований над гарним ставом, якому небагато рівних у Польщі. Став Баворовського давно вже не існує, а Новий дійшов до нашого часу як Тернопільський.

Післявоєнний горішній став

Відновлений від воєнного спустошення у 1952 році, а потім значно поглиблений, він — окраса міста і впадає у вічі гостям Тернополя. До речі, ще у 1884 р. у Тернополі утворилося "Рибацке товариство", яке порушувало питання розвитку ставкового рибного господарства. Став був рибним і в пізніші часи. 



Каток на ставу

У зимові дні на його скованому кригою плесі влаштовували каток. Грали у хокей місцеві команди. Ця традиція продовжувалась і в 50-х роках минулого століття. У місті культивувався також і лижний спорт. Береги, став та загребельсько-кутковецькі пагорби облюбовували любителі лижних прогулянок. А лід, заготовлений на ставі, використовувався для холодильників, або льодовень, як ще їх називали. Лід для харчової промисловості заготовляли ще й у, — тепер вже далеких, — п ятдесятих минулого сторіччя.


Тернопіль у плині літ (2003) / Любомира Бойцун
Розділ "Тернопільські стави. Серет. Загребелля" / ст.36,37

Немає коментарів:

Дописати коментар