Тернопіль - давнє ярмарочне місто


Вигідне торгове і оборонне розташування Тернополя мало вплив на історію його розвитку. У вересні 1550 року король Зиґизмунд Август видав грамоту, за якою купці із Галича, Коломиї, Коропця, котрі їхали до Кременця або в інші міста Волині, обов'язково повинні були проїжджати через Тернопіль і сплачувати місту плату "від кожного возу". Корисність цього привілею була ще й у тому, що проїжджі купці змушені були на короткий час виставляти свої товари, які купували місцеві, не відбуваючи далеких небезпечних подорожей. Через шість років місто отримало право складу, що сприяло розвитку торгівлі і ремесла.

Як зазначає Михайло Грушевський, вже у 1564 році люстратори серед привілейованих міст, увільнених від оплат мита, називають Тернопіль. Акти другої половини XVI ст. засвідчують, що цілий ряд ярмарків виходили за межі містечкового торгу. Серед них згадуються і ярмарки у Тернополі. Джерела свідчать, що на цих ярмарках вівся добрий торг, товари продавалися значними партіями. Згідно королівського привілею, молоде місто мало право на тижневі торги і три ярмарки. У 1724 році місто отримує право на проведення 26 липня ярмарку святої Ганни, а в 1836 році — право на 12 ярмарків у рік. У XVIII—XIX ст. Тернопіль стає важливим торговим центром.

Торговий шлях

Майже з часу заснування Тернополя його перетинав торговий тракт, який проходив через Львівську і Кам'янецьку брами і виходив за межі укріплень. Головними його артеріями були Кам'янецька і Буковинська дороги.

Буковинська дорога пролягала вже за межами міських валів на Микулинецькому передмісті. Згодом передмістя зливається з Тернополем, а стара дорога стає Микулинецькою вулицею. З кінця XIX ст. ця вулиця має ім'я князя Костянтина Острозького. Історичну назву їй повернено тепер, замість радянізму "Островського". 

На місці Кам'янецької дороги у старовинній частині міста утворились вулиці Львівська, Ринок і Руська. Зауважимо, що сучасна вулиця Руська охоплює історичну Львівську, Ринок, Руську і Смиковецьку. Остання формувалася за фортечними валами і влилась у вулицю Тарновського. Щодо Львівської, то вона служила в'їзними воротами міста і починалася від Надставної церкви, а закінчувалася перехрестям із Ринком. Пізніше вона пролягала одним боком греблі і тяглася аж через Загребелля. Вулиця Львівська в районі Надставної церкви — історичний в'їзд у місто. Тут і на Ринку містилися заїжджі двори, а згодом — дешеві готелі. Ця частина Тернополя зазнала руйнувань у час Першої і особливо Другої світових воєн. Руїни нагадували про бої за Тернопіль у березні-квітні 1944 року аж до середини 50-х років XX століття.

Тернопіль у плині літ (2003) / Любомира Бойцун
Розділ "На давньому торговому тракті. Микулинецьке передмістя" / ст86,87

Немає коментарів:

Дописати коментар