Про історію тернопільського герба


Однак, на думку гербознавців, геральдичний життєпис міста розпочинається з моменту надання йому магдебурзького права. Так відомий австрійський геральдист Г.Ґ.Штрель вважає, що Тернопіль отримав герб близько 1550 року, і в його основі була Леліва Тарновських. Тогочасну міську відзнаку вінчала шляхетська корона, прикрашена страусовими пір'їнами.

Після прилучення Галичини у 1772 році до австрійських володінь Тернопіль проголошено одним з округових міст Королівства Галіції і Лодомерії, і він надалі зберігає підтверджений цісарським урядом давній герб. З наданням місту титулу вільного королівського герб зазнав незначних змін: п’ятипелюсткову корону з перами над його щитом замінила золота королівська. Щит з обох боків обрамлювали стилізовані гілки. У такому вигляді міська відзнака була чинною аж до «визволення» у 1939 році.

За радянських часів місто було без герба, аж поки у 1979 році не оголосили конкурс. Перемогли у ньому художники П.Садовник та П.Кукурудза, які взяли за основу тему легендарного "тернового поля. Основна частина герба — чотирикутник. На верхньому краю щита — напис стилізованим слов’янським шрифтом "Тернопіль". У центрі — п’ятипелюсткова квітка терну. Кольори — білий,червоний і голубий.

У 1990 році оголосили конкурс на новий герб. У 1992-му внаслідок тривалої роботи прийнято теперішній герб міста. У ньому поєднались традиції та історія міста. Основою герба є чотирикутний щит "французької форми". Геральдичні фігури — стилізоване зображення Старого замку і давній герб міста "Леліва". "Леліва" розміщена внизу на осі замку. Зірка входить верхнім кутом у символічні ворота. Висота щита без загострення внизу дорівнює 9/8 його ширини. Середина щита збігається з рівнем цокольної частини замку. На кольоровому зображенні щит — блакитний, замок — білий, Леліва — золота. Обрамлення щита і конструктивні деталі замку (дах, вікна) також золотого кольору. Кольори герба відповідають традиційній геральдиці міста і національній символіці України. При графічному зображенні блакитний колір передається горизонтальними лініями. Графічне зображення Старого замку зробив художник Михайло Харинович. Йому належить композиція "великого герба".


У документах міського самоуправління, що уціліли до наших днів, найбільш чисельно зберігся варіант міської відзнаки зразка 1844 року. І лише на кадастровому плані Тернополя, початок роботи над яким датується 1797 роком, зберігся відбиток міської печатки із гербом, увінчаним короною з плюмажем із страусових пір'їн. На плані зафіксовано такі топоніми: Бакаїха, Бакаїха Луги, Книшова, Підлісова, Гаї, Запоточно, Колоденець, Жукова, Віхонь, Піхнівка, Ходорівка, Осипові Помірки, Стави. Ці назви автору доводилось не раз чути від корінних тернополян. З окремими з них пов'язані цікаві легенди і перекази. Склав план повітовий окружний інженер граф Антоній Посареллі.

Тернопіль у плині літ (2003) / Любомира Бойцун
Розділ "У нестримному леті літ" / ст.11

Немає коментарів:

Дописати коментар