Про довоєнні дільниці Тернополя

У КНИЗІ (СТ.12) ПОДАНО ФОТО, ЯКЕ ЗНАЙШОВ У ЗБІРКАХ ЛЕСІ ФІЛІНСЬКОЇ.
ВУЛ.МІЦКЕВИЧА (ТЕПЕР ШЕВЧЕНКА) 26 ВЕРЕСНЯ 1937 РОКУ
У 1896 році у місті були такі дільниці: Подільська, Збаразька, Смиковецька і Микулинецька. А відтак Тернопіль поділявся на дві частини — Старе і Нове місто. На початку XX століття Старе місто сягало від залізничного вокзалу на сході до замку — на заході, і від Микулинецького передмістя — на півдні до Заруддя — на півночі. У кінці 20-х років XX століття у місті було 110 вулиць, міський парк площею 71812 квадратних метрів. 30719 міщан заселяли шість дільниць. Стара частина увійшла в основному до другої, четвертої і п ятої дільниць.

Це, зокрема, тодішні площі Домініканська, Собєського, Казимирівська, вулиці Руська, Валова, Міцкевича, 3 Мая, Багата, Ринок, Малий Ринок, Конарського, 29 листопада, Замкова, Старошпитальна і район залізничного вокзалу.

Тут проживали заможніші тернополяни. Північно-східну околицю (перша і третя дільниці) і Підзамче заселяли рільники, ремісники, купці, власники невеликих крамниць, заробітчани. Шоста дільниця утворилась після приєднання у грудні 1925 року передмістя Загребелля, яке тривалий час було самостійною ґміною. Новий Світ як новий міський масив почав формуватися на початку тридцятих років XX ст. Офіційно приєднаний до міста з 1 січня 1937 року. А назва ця виникла, коли на слуху у всіх була еміграція у далеку Америку —"Новий світ".

Тернопіль у плині літ (2003) / Любомира Бойцун
Розділ "У нестримному леті літ" / ст.13

Немає коментарів:

Дописати коментар