Любомира Бойцун про тернопільське Загребелля

ІЗ КІНОХРОНІКИ 1918Р. ВУЛИЦЯ БЕРЕЖАНСЬКА

Загребелля. Цвинтар з каплицею святого Антонія

Але повернімось на Загребелля, яке перетнули два гостинці — Бережанський і Львівський. При Бережанському гостинці (район наріжного будинку) знаходився цвинтар з каплицею святого Антонія, де був родинний гробівець Кросновських. Кладовище зазнало значних руйнувань під час Другої світової. Слід зауважити, що на Загребеллі жило чимало поляків (що й було причиною його приєднання до міста), яких депортували чи вони самі виїхали до Польщі після війни, тож багато могил залишилися покинутими, напівзруйнованими. У 60-х цвинтар по-варварськи знищено і забудовано.

Статистика

Статистика фіксує, що із 1350 мешканців Загребелля у 1939 році — 970 становили поляки. У двірському маєтку Тадеуша Чарковського, що охоплював Загребелля й Іванівку (Підгороднє), містилися броварня і ґуральня, які в основному переробляли місцеву продукцію. Було в селі три корчми, пошта. Мало Загребелля й власну початкову школу, млин та бровар. На початку 20-х тут, неподалік моста, спорудили майстерні для ремонту автомобілів Россля. На їх базі у післявоєнні роки (аж до будівництва у 60-х роках XX століття масиву Дружба) діяла автошкола. 

Вулиці Загребелля

Довоєнне Загребелля охоплювало такі вулиці: Львівська (тягнулася аж від Ринку через все Загребелля, на львівський напрям), тепер частина її (до перетину з майданом Перемоги) носить ім'я гетьмана Івана Мазепи, Рільнича (Будівельників, тепер — Назарія Яремчука), Тісна, Петриківська, Цегельна, Святого Антонія (відома давніше як Середня, у радянські часи Колгоспна, тепер — гетьмана Івана Виговського), Болотна (Заозерна, тепер — Чумацька), Панєньська (польський варіант Дівочої, у радянські часи — Павлика Морозова, тепер — о. Михалевича), Спадиста і Куток. Перед війною почала вимальовуватись як вулиця Бережанська. 

Давня цегельня

Про існування на Загребеллі давньої цегельні нагадува¬ла назва вулиці — Цегельна. На цеглинах витискали — "Загребелля". Виробляли на цьому передмісті на фабриці Г. Маргуліса (йому належала й цегельня) цементні плитки, що використовувалися для оздоблення тернопільських новобудов.


У 60-х роках, з будівництвом нового мікрорайону, назву Загребелля майже поглинуло найменування цього нового масиву — "Дружба". Тож давню назву використовують переважно старожили.

Тернопіль у плині літ (2003) / Любомира Бойцун
Розділ "Тернопільські стави. Серет. Загребелля" / ст.42,43

Немає коментарів:

Дописати коментар