Про книгу "Тернопіль у плині літ" (2003)


Це видання унікальне й особливе — воно запрошує у хвилюючу мандрівку старовинним Тернополем, тим містом, від якого залишилися тільки хисткі контури й поодинокі будівлі. Місто, у якому ми сьогодні живемо, постало з попелу і руїни, а стародавнє галицьке містечко, що його називали "квітучою столицею Поділля" (вислів Олександра Колесси), з його багатою архітектурою, перехрещенням різних культур і стилів, нашарувань і подихом давнини, стало історією.

Тут гармонійно зливались краса розкішної природи і архітектури: ансамблі, велич навколишніх краєвидів і затишок тісних вуличок, вічний спокій церков, костелів, синагог. Це миле європейське містечко зачаровувало і вабило, хвилюва-1 ло й залюблювало у себе.

На жаль, міста, як і люди, зникають з лиця землі. Деякі з них стають легендами і їх століттями шукають археологи, історики й інші науковці, як от: загадковий Галич, трагічну Помпею, нескорену Трою...

У КНИЗІ ЗНАЙШОВ ФОТО, ЯКЕ ПОТІМ ПОБАЧИВ У ДОМАШНІХ ЗБІБКАХ
ПАНІ ЛЕСІ ФІЛІНСЬКОЇ. ЙМОВІРНО СТАРИЙ ПАРК. РАДИЙ, ЩО ВДАЛОСЯ ПРОСКАНУВАТИ
Старовинний Тернопіль залишився жити у численних документах, спогадах, світлинах, поштових картках і аматорських картинах, і тому сьогодні маємо змогу помандрувати його світлими бульварами, розкриленими площами і тінистими вуличками. Ця мандрівка як захоплююча оповідь, як «повість минулих літ», що так багато говорить тому, хто небайдужий до рідної історії і минулого свого народу.

Старовинні будинки, фортечні мури, притишені завулки, зелені пагорби і дзеркальні оди Серету дивляться на нас з глибини віків пильним і вивчаючим поглядом.

Це також зустріч з людьми, яких давно немає, але їх одухотворені обличчя, живі рухи і жести говорять більше, ніж товсті фоліанти, припалі прахом літ.

РІДКІСНЕ ФОТО, ЙМОВІРНО ВІДПУСТ. УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА
А скільки музики та історії замкнено у самому звучанні окремих назв — Старий ринок, Загребелля, Торговиця, Пасаж Адлера, Домініканський костел, вулиці Святоіванівська, Гімназіальна, Стрілецька, Панська, Кам'янецька брама... Ці видівки і марки розповідають як жили і працювали, відпочивали й любили, чим захоплювалися і що цінували тернополяни наприкінці XIX — першій половині XX століття. Це — наша історія, наше минуле. Воно має стати частиною нашої душі.

Хто не любить минулого, той не гідний майбутнього, — говорили древні. Точніше й промовистіше важко висловитись.

Розкрийте цю книгу, і ви побачите, що це вдивляється у вас своїм пильним і всепроникаючим поглядом сама історія, ніби випробовує нас на рівень духовності, любові й патріотизму.

Директор видавництва "Джура" Василь Ванчура
Тернопіль у плині літ (2003) / Любомира Бойцун

Немає коментарів:

Дописати коментар