Любомира Бойцун про тернопільський ліцей сестер йосефіток (1912)


Історія будинку (сучасний № 4) пов'язана із сестрами йосифітками. У 1904 році у Тернопіль прибули французькі черниці ордену святого Йосифа, яких популярно називали сестрами йосифітками. Вони заклали свій учбовий заклад із інтернатом, який за традицією називали пансіоном. Навчання розпочалось у вересні 1905 року. Освячення школи і пансіону французьких сестер відбулося 2 листопада цього ж року. Складався пансіон із трьох нижчих і трьох вищих класів і став зародком ліцею, відкритого у 1908 році. Керував ним директор 1-ї гімназії Маврикій Мацішевський. Ліцей був середньою школою і давав право вступу до університету на правах надзвичайної слухачки із складанням державного екзамену на вчительку жіночих ліцеїв. Це був елітарний навчальний заклад для доньок заможної міської верхівки і навколишніх панів-дідичів. 

Крім предметів, передбачених програмою народних шкіл, тут вивчали англійську, французьку та німецьку мови. 4 травня 1910 року у ліцеї сестер йосифіток відбулась перша матура. Свідоцтва зрілості отримали дочки тернопільського бомонду З 1910—1911 навчального року ліцей почав поступово реорганізовуватись у жіночу реальну гімназію. У вересні 1911 року навчалось 74 учениці, з них 595 — римо-католицького віросповідання, 5 — греко-католицького, 8 — іудейського і 1 — вірменка. У лютому 1911 року сестри отримали дозвіл на відкриття гімназії. На кінець 1911 — 1912 навчального року у двох класах гімназії навчалась 31 учениця, а в З—6 класах ліцею — 63 учениці. Напередодні війни у 1913—1914 навчальному році реальна гімназія вже мала 4 класи, а в ліцеї залишилися тільки 5 і 6 класи.

Первинний будинок ліцею

Спочатку навчальний заклад французьких монахинь містився у просторій кам'яниці на розі вулиць Міцкевича і Словацького. А з 1912 року перейшов у новозбудований будинок (тепер Листопадова,4) на вулиці 29 листопада. У новобудові був водогін, центральне опалення. Крім класних кімнат, учениці користувалися просторими залами для конференцій, відпочинку та спортивних занять. Другий поверх займали спальні кімнати вихованок.

Однак першою спробою дати тернопільським дівчатам середню освіту було створення приватного Вищого наукового закладу для дівчат Ліпінських — єдиного на той час на Поділлі — закритого у 1879 році. Будинок Ліпінських (рідні відомого польського скрипаля Кароля Ліпінського) у 50— 60 роках XIX ст. був одним із осередків музичного життя Тернополя.


Із вибухом Першої світової війни ліцей припинив свою діяльність, сестри виїхали із міста. Згодом приміщення продали, і з 1 вересня 1921 року в ньому розташувалось воєводське управління — адміністративний орган, що відав усіма сферами життєдіяльності тогочасного Тернопільського воєводства (поняття "воєводство" відповідає сучасному "область"). У Державному архіві Тернопільської області зберігся великий за обсягом фонд цього органу влади. Він охоплює документи з історії нашої області в основному за 1921—1939 роки. Тепер у будинку № 4 на сучасній вулиці Листопадовій, що досить добре зберігся, діє прокуратура Тернопільської області.

Тернопіль у плині літ (2003) / Любомира Бойцун
Розділ "Головна площа старомістя" / ст68,69

Немає коментарів:

Дописати коментар