Став Баворовського


Був колись нижче Тернопільського по Серету ще один став. Він згадується в літературі, як Баворівський , а от де він був розташований ніяких точних даних немає. Писали, що він, вроді би то був між Петриками і Тарнополем, а його води підходили до теперішньої вул. Танцорова. Таким чином, цей став мав би покривали що найменше весь сучасний гідропарк, тобто бути не меншим, ніж наше озеро. Щоб утримувати воду, у такому ставі потрібна була б потужніша, ніж існуюча зараз на нашому ставі, дамба. Довжина тої дамби повинна бути коло одного кілометра. Якби така дамба колись існувала, рештки її повинні були б лишитись до нашого часу. Але їх нема, навіть, натяку на неї нема і не було ніколи. За виключенням двох колишніх насипних доріг через болота від Подолу до Петриків, жодна з яких не могла би бути дамбою навіть міленького ставочка, бо насипи були досить низькими і малопотужними, щоб втримати значний об’єм води.

Через це у мене виникло припущення, що так звався став, рештки якого у вигляді щонайменше чотирьох маленьких ставочків ще лишалися нижче і вздовж вулиці Острозького і но низу Подолу ще середині 50-х років. Я їх добре пам’ятаю. Про них чомусь взагалі в публікаціях не згадує ніхто! Вони тяглися одне за одним практично від нинішньої початку вул.. Танцорова майже до Рогатки. Потім ці брудненькі, як мені пам’ятається, і не глибокі (до одного метра) ставочки осушили і тепер там стоять житлові будинки, дитячий садочок, школа і котельня. 

Вдалось мені знайти інший, більш можливий, і більш вірогідний документально підтверджений старовинними географічними картами варіант. Спочатку попала мені в руки карта з зображенням ставу нижче по Серету ніж наш тернопільський, який починався мало не від Микулинець і тягся аж до Острова і Березовиці. Якщо б такий став існував він мася би бути в десятки раз більшим за тернопільський, що мало ймовірно 

Перша карта дала напрям подальших пошуків, але закралася думка, що на цій мапі другий став на Сереті міг з’явитись хибно, бо, на жаль, давні картографи робили багато помилок і не дуже тим переймалися, а відомості про такий значний став повинні були десь лишитися, але їх не було ні де. 

Потім знайшлась інша мапа, яка повністю підтвердила припущення про існування другого ставу.

Вона ж уточнила, що став починався коло с. Буцневе і омивав с. Острів. 

Саме село Острів правильно показане на обох картах на лівому березі Серета, бо воно завжди, орієнтуючись на центри сіл, по згадках місцевих старожилів було відділене річкою від села Березовиця, центр якого знаходився здавна на правому березі Серета, а центр Острова – на лівому. 

Подальші пошуки ще більше впевнили мене, що став дійсно існував на Сереті нижче тернопільського, а конкретно, між Буцневим, Островом і Березовицею. Хоча з розміщенням сіл було не все ясно. Адже і Остров і Березовиця чомусь в наших знахідках несамовито скачуть з берега на берег. Але Бог з ними! В літературі знайшлося підтвердження, що власницею сіл Буцнево, Острів і Велика Березовиця була здавна знана і вельми багата родина Баворівських. З великою ймовірністю можна сказати, що цей став, знаходячись в межах володінь цієї родини, повинен був зватися не інакше, як Баворівський. 

А тягся став, огортаючи Острів, до Березовиці Великої. В нього впадали триі річки – досить потужний Серет і маленькі Довжанка та Руда. Видно, став цей був дуже глибокий коло дамби і мальовничий, бо аналізуючи сучасний рельєф місцевості, можна вгадувати його високі, береги, правий з яких дуже крутий і до половини вкритий лісом в вище запруди і розлогий у верхів’ї коло Березовиці, в місці впадання річок. Як видно з приведених давніх карт місцевості, став мав дамбу-запруду у звуженні крутого яру коло с. Буцнево, видно, там, де зараз ще стоїть і використовується до цього часу величавий і, я, навіть, сказав би, екзотичний міст на залізниці з Тернополя на Заліщики

Тепер поміркуємо над часом існування цього ставка. Опитував людей - вони ставочка не пам’ятають, навіть, по згадкам і розповідям їхніх дідів і прадідів. Другий момент. На картах не вказана залізниця ні через Буцнево і Острів, ні через Тернопіль, значить став існував до їх побудування, тобто до 1870 р. Пізніші карти ставка не показують, а, відповідно, він існував щонайпізніше до того часу. Можливо, що він якраз і був чомусь спущений через необхідність будувати залізницю, бо чимось заважав будівельникам, і потім вже не був поновлений. Думаю, мешканці Острова, Буцневого і Березовиці і зараз би не відмовились мати у себе під боком такий став.

Краєзнавчі розвідки Олександра Столярова

Немає коментарів:

Дописати коментар