Як Йосиф Сліпий вчився у Тернополі

Активним студентом Української державної гімназії в Тернополі був на початку ХХ ст. майбутній глава УГКЦ патріарх Йосиф Сліпий. Уже тоді він відзначився як патріот і здібний до науки юнак.

“Відбувся в залі Міщанського братства 11 березня 1911 р. концерт у честь Тараса Шевченка, на котрому промову виголосив восьмикласник Йосиф Сліпий, а одним із солістів гімназійного хору був Мар’ян Крушельницький”, — подає Осип Кравченюк у нарисі, вміщеному у “Ювілейній книзі Української гімназії в Тернополі. 1898-1998”.

Виступ Йосифа Сліпого на урочистому вечорі перед тернополянами — не випадковість. Доручали такі відповідальні справи найкращим і старанним студентам. Сліпий був з того розряду.

“Коли глянути на перші молодечі літа, то вони були, як і загально ціле життя, важкі, праця і праця, школа і школа… Хоч, слава Богу, мої Батьки і родина були заможні, то якось так завжди складалось, що я мусів бідувати, а навіть голодувати. Спочатку недуги, і то вже від самого дитинства, опісля гімназія із всіма тернопільськими станціями…” — пригадував Йосиф Сліпий 17 лютого 1972 року свою молодість, уже будучи верховним львівським архієпископом УГКЦ і кардиналом.

НЕІСНУЮЧИЙ БУДИНОК НА МІСЦІ ВАЛОВОЇ,11 (УМВС)
Державна Українська гімназія імені Франца Йосифа, про яку згадав патріарх УГКЦ, запрацювала у нашому місті в 1898-му. Спершу вона діяла у домініканському костелі, де тепер архів. Потім заклад переїхав на вул. Валову, у будинок, що стояв на місці сучасної будівлі обласної міліції. У 1911-му гімназія отримала нову кам’яницю на вул. Камінній, тодішній вул. Косцюшка. І от Сліпому випало навчатися як на Валовій, так і на Камінній. Адже він здав матуру, тобто іспити зрілості, у 1911-му.

Плакав через Сократа

До гімназії майбутній глава церкви вступив після школи, але вже підготовленим. “Старший брат Роман був моїм першим вчителем, а український Буквар — першою книжкою, а пізніше і німецькою…”, — засвідчував сам Йосиф Сліпий.

Батьки прищеплювали сину скромність і побожність. Тож не дивно, що він уникнув, як сам писав, лібералізму, безбожництва, соціалізму і масонства. Натомість уже змалку полюбив філософію та історію.

“Слухаючи читань братів про побіг трьох братів з Азова, про Сократа і інше, я плакав ревно”, — пригадував він у 1972-му.
Відтак у гімназії, що підтверджують архівні документи учень приєднався до наукового гуртка, де готував доповіді і виступав. Приміром, у 1909/1910 навчальному році Сліпий доповідав на тему “Іммануель Кант і його погляд на теорію пізнання й метафізику”. А в 1910/1911 році це був реферат “Григорій Сковорода як філософ і громадський діяч”.

Тримав зв'язок з учителями

“Після зложення гімназіальної матури я довго мучився з вибором звання теології чи філософії. Священиком хотів я бути, і родина дуже бажала цього, але я невторопно боявся душпастирства, бо воно могло стояти мені на перепоні здобути найвище звання і благородність, стати професором університету… Але дивна рука Господня, котра провадила мене ціле життя понад всіма життєвими пропас тями, про вела мене свобідно і тепер без примусу до священства”, — казав патріарх УГКЦ.


Тож юнак, як і більшість, вагався у виборі життєвого шляху. Одначе того Йосифа Сліпого, якого ми знаємо з історії, цілеспрямовано формували уже з дитинства родина і школа. І, як виглядає, Українська гімназія в Тернополі тут не стояла осторонь.

“Твердий русин у виданнях Качковського, національна свідомість у книжечках “Просвіти” — зразу підпис — ученик рускої гімназії, пізніше руської, а ще пізніше — руско-української — а на університеті “український” — це цікаві етапи в еволюції тодішньої ментальности. В четвертій народній клясі я вже мав “Кобзаря” і вчився напам’ять “Думи мої, думи” — згадував глава УГКЦ.

Зрештою, інакше бути не могло — у гімназії на Камінній панував український дух. Серед викладачів, які вплинули на Йосифа Сліпого, знаходимо знані тоді у нашому місті імена отців Миколи Конрада і Йосифа Застирця. Показово, що вони також працювали у науковому гуртку. Перший із них викладав релігію. У 1941-му отця Конрада вбили більшовики, а в 2001-му папа Іван Павло ІІ проголосив блаженним. Щодо отця Застирця, то він — викладач історії та географії. Священик і професор водночас ще у 1910 році видав у Тернополі “Русалку Дністрову” і зробив це вперше в Україні.

Після закінчення гімназії Йосиф Сліпий поїхав до Львова. Вступив там до духовної семінарії, продовжив навчання у львівському та Інсбрукському університетах. У 1917-му нашого славного земляка висвятив у священики митрополит Андрей Шептицький. У Тернополі ж майбутній мученик за віру і патріарх бував тільки проїздом. Проте Йосиф Сліпий ніколи не втрачав зв’язку зі своїми вчителями і товаришами. Наприклад, очоливши Львівську Богословську Академію, Сліпий запросив туди на посаду викладача філософії і соціології саме отця Конрада. Звертався і до викладача Якима Яреми — одного із піонерів українського музейництва в Тернополі.

Немає коментарів:

Дописати коментар