Ірина Максимів про довоєнного тернопільського дивака «Несусю»


Був батько і мав дві дочки. А вони були трошки... (ймовірно малися на увазі якісь психічі відхилення). Вони нікому нічого злого не робили. Раз було так, шо його настрашили, того тата тих дівчат і він виліз на дерево. А йому казали, що що ж ти виліз? Ми тобі не будемо нічого робити, та злізай з того дерева. Шо ти там робиш? А він каже: «несуся». (сміється). 
- МОЖНА БУЛО ВВАЖАТИ, ЩО ВІН ТРОШКИ НЕ ДРУЖИВ ІЗ ГОЛОВОЮ?

Ага. А потім вони на Білецькій жили. 

А жінка та..як вона. То його сестра. І він ше мав дві дочки. 

- ТО БУЛО ТАКЕ ЯК ПРІЗВИСЬКО?

Так, бо він сказав і так повелося. А ми знали його прізвище. Забули... Ще жили дві сестри, а вже тата не було. 

- ТОБТО ВСІ РОЗУМІЛИ, ЩО ВІН ТРОХИ НЕСПОВНА РОЗУМУ, АЛЕ ШКОДИ НІКОМУ НЕ РОБИЛИ?

Так

- ТОЙ ВИПАДОК БУВ ЩЕ ДО ВІЙНИ?

Так

- А НА ЯКЕ САМЕ ДЕРЕВО ВІН ВИЛАЗИВ, ДЕ ТО БУЛО?

А хто його знає?! То вони ше тут не мешкали (на Білецькій). Десь видно коло свого дому.

Немає коментарів:

Дописати коментар