План міста Тернополя (1902)


Tarnopol, fragment planu z r. 1902 (przerys J.Raczynski, w Zbiorach ZAP-PW), z rekonstrykcja murow obronnych miasta i zamky;

а) kosciol farny - другий в історії Тернополя костел, містився в секторі де збігаються вулиці Над Ставом та Старий ринок (біля сході у парк)
b) cerkiew sw.Krzyza - Надставна церква
c) cerkiew parafialna - Церква Різдва Христого, що на Руській,22
d) kosciol Domonikanow - Катедра
e) Stara Boznica - Стара синагога
f) zamek - Старий замок
g) brama lwowska - Львівська брама, містилася біля Надставною церкви
h) brama kamieniecka - Кам'янецька брама, містилася біля Середньої церкви

Oprac. M.Brukowska, 1998
Аналіз:

За сприяння вельможного пана Олега Хортика, вислані мені були краківські матеріали польської дослідниці Марії Бриковської, яка в свою ергу опиралася на невідомі нам матеріали з єзуїтського архіву (дотичний матеріал?) в Парижі. От наприклад викладу вам план міста з 1902 року, на якому рукою тієїж Бриковської позначені фортифікації тернополя відповідно до 1608 року. Особливо мене вбив замок, я вам скажу, так як не бачу логіки у такому плануванню фортифікації. Оборонні межі міста це взагалі окремий шок, так я собі не можу уявити щоб оборонний вал міст йшов напряму через площу Собеського.

Та є ще цікавий штрих на цьому плані Бриковська зобразила вежу на підзамчу. Чого б вона там стояла прямо посеред заплав та боліт що утворював тарнопільський став мені сказати важко. Але крім Бриковської про гіпотетичну вежу в цьому місці згадував ще отець Петро Білинський - автор краєзнавчої праці "Тернопіль та околиці" з 1894 року. Цю вежу на плані Бриковської я можу пояснити хіба її знайомством з працею Білинського.

Довго думавши над теоретичним плануванням тарнопільського замку та вивчаючи карту Боплана, я все таки приходжу до висновку що від часу заснування та як мінімум до середини 17 століття, тарнопільський замок мав таке планування:

Те що на період інвентаря 1672 року вже не було деяких веж, то не є дивним, але початкове планування, яке вказує Бриковська мені здається малоймовірним. Достатньо вивчити зображення збаразького замку на карті Боплана і порівняти його з тарнопільським. На той період збаразький замок вже складався з чотирьох бастіонів, палацу та брами. Та показані тільки кути фортифікацій. На палаці та брамі не акцентується увага. Чому з тарнополем мало б бути інакше?

Тепер повернемося до теоретичної вежі на підзамчу. Якщо припустити що вона там все таки була. І подивитися на інвентар 1672 року іншими очима. Там є таке означення: "Z dwoch stron, od zamku do baszty, nazwanej murowana, a od baszty tej do bramy i do baszty nad woda zostajacej, w walach wysypanych podmurowane." Тут наводяться дві вежі типу без назв - просто "мурована", та "над водою". Раніше вивчаючи інвентар 1672 року я трактував це означення якщо від замку йти в східному напрямку - до Катедри. Тоді вежа мурована - це так ніби Кушнірська, а "над водою" це ніби Шевська. Брама відповідно Камянецька.

А якщо повернутися спиною і від замку йти в південно-західному напрямку? Тоді мурована - це башта на Підзамчу, брама це Львівська, і вежа "над водою" це вежа десь за теперішнім кафе Затишок на вул Танцорова. 

Так, тепер рахуємо кількість веж: Кушнірська, Шевська, Мурована, Над Ставом + 2 брами - ЛЬвівська та Камянецька - в підсумку отримуємо шість (6) міськи веж разом з брамами нарахуючи власне замкових. Стільки скільки і на мапі Боплана.


Де зараз правда я не знаю. Думки путаються... От такі новини.

Джерело http://tolik-fort.livejournal.com/140006.html

1 коментар:

  1. Наведена схема старого валу має сенс у тому випадку, якщо наш старий замок є молодшим за саме місто і побудований пізніше, за межами старого валу.

    ВідповістиВидалити